Частина друга - становлення

Прямо зараз поп-культура пробирається в нашу спільноту величезними кроками, з кожним роком поціновувачів коміксів, кіно та відеоігор стає все більше. Люди хочуть доторкнутися до цієї незвичної культури, не бояться цього робити і, як результат, з головою поринають у неї. Але півсторіччя тому все було зовсім інакше.

У 1969 році в Сан-Дієго 36-ти річний Шелдон Дорф був одержимий ідеєю звести простір, в якому фанати коміксів могли б зустрітися з творцями їх улюблених історій, персонажів і цілих світів. Заручившись підтримкою однодумців, Дорф та його команда почали втілювати в життя свій план, навіть не підозрюючи, яких феноменальних масштабів він досягне. Втім, 70-ті роки були вкрай важкими для любителів коміксів. Мальовані історії були настільки неприйнятні людям, що навіть поціновувачі фантастики косо зиркали на фанатів Супермена. Проте, це тільки надавало наснаги команді організаторів, адже всі вони працювали заради однієї цілі — створити місце, де «вигнанці» суспільства будуть почувати себе, як вдома. Так і виник перший «Комік Кон», який на початку мав назву San Diego’s Golden State Comic-Con.

Організатори San Diego’s Golden State Comic-Con з Джеком Кірбі

Шелдон Дорф мав унікальний талант, завдяки якому «вичавлював» все до останнього зі своїх зв’язків з індустрією коміксів. Так одного дня команда Шела навідалася в гості до Джека Кірбі, того самого художника, який створив переважну більшість супергероїв Marvel. Ця зустріч стала переломною, і не лише тому, що в результаті Кірбі взяв участь у фестивалі. Художник дав дуже важливу пораду Шелдону та його команді:

«було б набагато веселіше, якби ви додали й інші складові, типу фільмів, наукової фантастики і такого іншого».

Ця ідея пронеслася крізь десятилітню історію «Комік Кону» — і до сьогодні фестиваль, замість того щоб фокусуватися лише на одній ідеї «притулку» для фанів коміксів, об’єднав у собі цілковито всю поп-культуру свого часу.

Окрім Джека Кірбі в найпершому «Комік Коні» взяв участь видатний фантаст Рей Бредбері. Письменник зробив запит на $5,000 (з урахуванням інфляції на сьогодні — $30,000) для участі у заході як за свій типовий спіч. Але коли Бредбері дізнався від Дорфа, що організація є некомерційною, погодився прийти задарма. Шкода лише, що на той час це було брехнею.

Перший у світі Comic-Con насправді був двома фестивалями. Перший, так званий Mini-Con, був лише «демо-версією» і пройшов у березні 1970. А ось в серпні того ж року стартував триденний San Diego’s Golden State Comic-Con, який розташувався в підвалі U.S. Grant Hotel. Місце було далеко не найкращим, але на момент проведення фестивалю це нікого не турбувало. Його успіх був неймовірним — близько 300 людей відвідали захід протягом трьох днів. «Комік Кон» виявився справжнім культурним проривом, який до сьогодні є неначе порталом у дивний світ художньої творчості у всіх її вираженнях.

За майже 50 років існування San Diego Comic-Con розвинувся дивовижним чином. З 1988 року на фестивалі вручають премію Айснера — це найпочесніша нагорода в комікс-індустрії. Сюди почати з’їжджатися автори коміксів з усього світу, актори, розробники відеоігор та кінорежисери. І що не менш важливо, ідея Шелдона Дорфа та його команди пустила густе коріння по всій планеті.

«Комік Кон» став невід’ємною частиною сучасної культури великої кількості країн по всьому світу. Масштаби фестивалю невпинно збільшуються. Якщо говорити про родоначальника в обличчі San Diego Comic-Con, то останнього разу на захід завітало близько 150,000 відвідувачів. Кількість фестивалів, об’єднаних одним ім’ям та ідеєю, росте з кожним роком. Уявіть, лише Індія за 2017 рік прийняла «Комік Кон» у чотирьох різних містах, про Сполучені Штати й говорити не варто — там їх чисельність рахується десятками за рік. Із місця зустрічі для ґіків фестиваль переріс у платформу для прийому світових зірок та презентацій найсвіжіших проектів — «Комік Кон» перетворився саме в те місце, де ти можеш комфортно почувати себе серед однодумців та людей, що створили речі, які ти любиш.

Ми обіцяємо зберегти ці традиції.